Сяє сонце у небі яскраво,
Пестить трави і землю гріє.
Тільки ти поглядаєш мляво
На усе, що навколо радіє.
І ніяк не здолаєш порога
Непорушного смутку свого.
Це душа твоя плаче, сумує за присутністю Бога,
Це душа твоя плаче, сумує за обличчям Його.
Закликають простори і далі,
Ваблять гори і плеса чисті,
Та не можеш лишити печалі
В жоднім домі, в жодному місці.
Топчеш ти нескінченні дороги,
Та не втішиш смутку свого.
Це душа твоя плаче, сумує за присутністю Бога,
Це душа твоя плаче, сумує за обличчям Його.
Поринаєш в молитву несміло –
Й забуваєш про все на світі,
І небесне наповнює світло
Серце й очі твої сумовиті.
Знаєш ти, що в Христі допомога
Для розбитого серця твого.
І душа твоя плаче, радіє від присутності Бога,
І душа твоя плаче, радіє від обличчя Його.
Комментарий автора: Цей вірш входить у цикл "Пісні серця", який Ви можете прочитати на цьому сайті.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Перевод стихотворения Д.Паркер - Ольга Васильева В стихотворении (и в оригинале, и в переводе), как вы видите, о Боге не упоминается. Но зато ясно звучит следующая мысль: как часто, достигнув того, о чем мы когда-то так страстно мечтали (и что, как нам казалось, принесет нам большое счастье), мы понимаем, что мечтали не о том и стремились не к тому, что являлось и является истинной потребностью нашей души. Оказывается, мы достигли формы желаемого, но не достигли сути. (Хотя нам-то как раз казалось, что форма - это и есть суть). Одежда желанного ярко-красного оттенка не гарантирует обретения романтической взаимной любви. Только Бог знает, что действительно необходимо каждому из нас.
Безусловно, при переводе с оригинала стихотворение немало потеряло. Оригинал глубже по содержанию, а также совершеннее по рифмовке и другим качествам. Но я не являюсь профессиональной переводчицей художественных, а тем более поэтических, текстов.
К сожалению, при отображении стихотворения на сайте мне не удалось сохранить пробелы в начале вторых и четвертых строк каждого куплета (программа сайта не отображала эти пробелы), поэтому пришлось заменить их на символы подчеркивания.
