Он был богат.В одежде чистой,
Так восхотел Христа увидеть,
Что не взирая на регалии,
Залез на дерево.Завидев.
Услышал.Вот идет Иисус,
Толпой огромной окруженный,
Он не кричал,не звал,он нес,
К Иисусу сердце утомленный.
Он утомлен был тем,как жил,
Неправдой деньги добывая,
Он ближних вовсе не любил,
Именья бедных разоряя.
Но сердце звало.Все не так.
В душе кричало эхо пустотою,
А разум говорил"Чудак",
Стоишь богатством.Знать достоин.
Но он искал.Не так живу,
Коль совесть в сердце осуждает,
В Торе написано.Люблю?
Нет,только ближних обираю.
На дереве Закхей сидит,
Я мал,Иисус меня не видит,
Господь подходит.Говорит.
К тебе пришел Я,не обидел.
Быть может ты сейчас,закхей,
Но деньги сердце насыщают?!
Послушайте,Иисус стучит,
Вас с древа слезть Он приглашает.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
