Догорает закат,
Залегают глубокие тени,
Листопад шелестит,
Что, мол, осень стоит у ворот.
Не вернуться назад
Летним дням - они вдаль улетели.
Вся природа грустит:
Вновь ненастью приходит черед.
Богом так решено,
Что сменяются зимы и вёсны,
За цветением – плод,
А за зноем – прохлада опять.
Жизнь летит, как кино,
Задавая всё те же вопросы,
Быстрых лет хоровод
Также будет мелькать и мелькать.
И грустится светло,
Хоть мгновения так быстротечны,
И с надеждою ждём
Новых радостей, новых побед.
То, что было – прошло…
Распахнет осень двери сердечно
И заплачет дождём
Уходящему лету вослед.
Борисова Виктория,
Северодонецк, Украина
Приветствую вас. Мне 44года. В январе 2003 г покаялась в церкви ЕХБ "Путь спасения" г Северодонецка. В августе приняла крещение. Несу служение директора воскресной школы и служение с подростками. Замужем. Трое детей: Никита - 19 лет, Маша - 16 лет, Тимофей - 5 лет. e-mail автора:Valerika_2010@mail.ru
Прочитано 3488 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Вика! Пожалуйста, пусть концовка вселяет надежду на вечную весну. А у нас вот и весна пришла... Комментарий автора: Вам легче! Я тоже весну хочу, сразу после осени :)
А надежда на весну есть - ведь мы ждем новых радостей и новых побед, как и нового неба и новой земли в итоге. У меня есть осенний стих с молитвой о Вечности. Не знаю - читали ли Вы его - дам просто ссылку http://www.foru.ru/slovo.31210.html
С сестринской любовью во Христе, Вика.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
