| Господь постукав в мої двері тихо, Його в вікно побачила здаля.
 Прийшов забрати смуток мій і лихо,
 Стояв, чекаючи, а чи відкрию я?
 
 А моє серце, немов птах забилось,
 Я так чекала, щоб Ісус прийшов
 І на душі так радісно зробилось,
 Бо Він мене для вічності знайшов!
 
 Знайшов забруднену гріховністю й далеку
 Від святості і вічного життя,
 Летів до мене, наче той лелека,
 Щоб витягти з страшного забуття.
 
 
 Якби не Він, не знаю, що робила б,
 Якби не Він, не знаю де б була,
 Без Нього ту стежинку б загубила,
 Яка святих до вічності вела.
 
 Як добре, що Господь постукав
 У моє серце й оселився в нім,
 Він дав мені Свою святу науку,
 Й веде за руку у небесний дім.
 
 Йому я вдячна за усе, що маю:
 За милості, щедроти в кожним дні.
 З Ісусом всі негоди подолаю,
 Бо Він надію й віру дав мені.
 
 Спасибі, мій Ісусе за спасіння,
 За дар святого й вічного життя.
 Спасибі за чудесне воскресіння,
 Твоє прекрасне й світле майбуття.
 
 |