НА ПЛАНЕТЕ ЗЕМЛЯ ПОСТОЯННЫЕ ВОЙНЫ.
ОНА В БИНТАХ И СЛЕЗАХ.
ЛУЧШЕЙ ЖИЗНЬЮ ЖИТЬ МЫ ДОСТОЙНЫ
НО УТОПАЕМ ВСЕ МЫ В ГРЕХАХ.
СЕРДЦЕ СЖИМАЕТ ПЕЧАЛЬ И ТРЕВОГА-
ЭТИМ ГРЕХАМ НЕ ВИДНО КОНЦА.
ЛЮДИ ЗАБЫЛИ ГОСПОДА-БОГА,
ЛЮДИ ЗАБЫЛИ РОДНОГО ОТЦА.
ОНИ ВОСПЫЛАЛИ ЖАЖДОЙ БОГАТСТВА,
ЗАБЫВ ДРУЗЕЙ,ЛЮБОВЬ И РОДНЫХ
ОНИ ПРОДАЮТ СЕБЯ ДЬЯВОЛУ В РАБСТВО
ЗА НИЧТОЖНУЮ СТОПКУ МОНЕТ ЗОЛОТЫХ.
БЕЗ БОГА СЧАСТЬЯ И РАДОСТИ НЕТУ
И НЕ БУДЕТ У ГРЕШНЫХ ЛЮДЕЙ.
ДОЖДИ ЗАЛИВАЮТ СЕДУЮ ПЛАНЕТУ,
ШАЛЬНЫЕ ПОЖАРЫ ГУЛЯЮТ ПО НЕЙ!
Есть, конечно, Без Бога и счастье и радость. Но они другого порядка: мирские, не стабильны, как сам мир, не совершенны, преходящие.В Боге же радость, мир, покой и счастье истинные и непреходящие. Они настолько отличаются от мирских, как Небо от Земли.
Ответить
василий примак,
Орехово -Зуево РОССИЯ
пишу стихи во славу Господа - Бога нашего,во славу Иисуса Христа,,о родине,о защитниках отечестваю,о природе.о людях хороших,о любви.
Прочитано 6564 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
