Как застонав, шатнулись Небеса,
С Креста упала капля крови Бога. ..
Развергся камень под Крестом Христа,
И окропил главу Адама Логос.
Господь омыл грехи у всех людей,
Что от Адама были в преисподней…
И нас простил, ключ дал нам от дверей
В Свой Вечный Мир, в Мир радостный и Горний!
Путь указал и Истину, и Жизнь,
И дал Любовь, Молитву в покаянье...
Душа моя, ты к Богу устремись,
Познав Любовь, пройдя стезю страданья...
Ликуй душа, раскрыты Небеса,
Для нас мирских и в жизни самых грешных...
Нам Воскресеньем Господа Христа
Указан путь, дан Мир Господень, Вечный!
Душа моя, ты радуйся и пой!
Христос Воскрес! Поем мы постоянно.
Христос с людьми, с тобою и со мной!
Поем в Любви мы Господу – Осанна!
Христос Воскрес! Воистину Воскрес!
Поем в Любви и Радости, ликуя!
Воистину, Воистину Воскрес!
И сердце вдохновенно торжествует!
Поет и восклицает: Аллилуйя!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
